Комітет з питань навколишнього середовища Європейського парламенту наприкінці липня підготував пропозиції щодо зміни чинного законодавства, що регулює виробництво "біопалива". Європейська Комісія вже заявила про майбутні структурні зміни у виробництві сільськогосподарських культур.
Зовні, пропозиції комісії Європарламенту виглядають лише нормативно-правовим закріпленням позиції Європейської Комісії, озвученої у грудні 2012 року і яка полягає в тому, що до 2020 року питома вага «біопалива» має досягти 10% загального обсягу, споживаного транспортом палива. Нові уточнення стосуються структури цих 10%, у складі яких не більше 5,5% може скласти так зване паливо першої генерації. (вироблена із сільськогосподарської сировини). Решта припадає на «другу генерацію», для виробництва якої використовуються водорості, трави, відходи тваринництва, лісопереробки тощо.
Необхідність таких уточнень обумовлена постійним зростанням сільськогосподарських площ, які фермери відводять під технічні культури. Звісно, у центрі уваги опинився ріпак. Європейські експерти вказують на те, що сьогодні вирощування цієї культури лише на 30% зумовлене потребами споживання та на 70% – потребами промисловості. У проблеми «генерацій» є яскраво виражений політичний компонент. По-перше, вже сьогодні 1/3 всього біопалива, що виробляється Європою, виготовляється із сировини, що постачається з-за кордону (у тому числі й з України). По-друге, у самому ЄС законопроект має серйозні супротивники – Європейська рада з біодизелю, Європейський союз виробників олійних рослин, Європейська федерація виробників олійних культур та білкових кормів.
