На думку незалежного економіста Олександра Хмелевського, зупинка роботи портів негативно позначиться на агросекторі та всій економіці країни, що призведе до зменшення бюджетних надходжень та зниження добробуту населення. Хоча падіння ВВП не буде таким катастрофічним, як у 2022 році (тоді воно сягнуло 29%), показник у 5-7% є цілком реальним прогнозом.
Експерт наголошує, що альтернативні шляхи експорту не здатні компенсувати втрату морських портів. Дунайські порти працюють на межі можливостей, потерпають від обстрілів та обміління річки. Водночас залізничні та автомобільні перевезення мають обмежену пропускну здатність. Навіть за підтримки ЄС суттєво наростити експорт суходолом складно через ризики протестів фермерів у Польщі, Словаччині та Угорщині.
Окрім логістичних обмежень, експерти звертають увагу на мультиплікативний ефект від блокування портів, який виходить за межі простого скорочення експортної виручки:
- Зростання собівартості продукції: Через необхідність використання дорожчих сухопутних маршрутів, логістична складова в ціні української продукції зростає в рази. Це робить українські товари менш конкурентоспроможними на світових ринках, що змушує виробників або працювати в збиток, або скорочувати обсяги виробництва.
- Криза ліквідності в агросекторі: Аграрії, які не можуть вчасно реалізувати врожай, стикаються з дефіцитом обігових коштів. Це ставить під загрозу проведення посівних кампаній, що створює ризик «відкладеного падіння» економіки вже в наступних виробничих циклах.
- Тиск на валютний ринок: Зменшення експортної виручки безпосередньо впливає на платіжний баланс країни. Це створює додатковий тиск на курс національної валюти, що, своєю чергою, провокує інфляційні процеси та знижує купівельну спроможність населення.
- Інфраструктурна деградація: Постійне перевантаження залізничних вузлів та автомобільних пунктів пропуску призводить до прискореного зносу інфраструктури, яка не була розрахована на такі обсяги транзиту. Відновлення цих шляхів потребуватиме значних капіталовкладень, які наразі є дефіцитними.
Висновок:
Ситуація вимагає не лише пошуку нових логістичних рішень, а й дипломатичного врегулювання відносин із країнами-сусідами. Без стабілізації експортних коридорів економіка України залишатиметься вразливою до зовнішніх шоків, а прогнозоване падіння ВВП на 5-7% може стати оптимістичним сценарієм, якщо політичні ризики на західних кордонах не будуть мінімізовані.
