Україна вдруге поспіль зайняла 111-е місце в рейтингу щастя, у той час як Фінляндія вже в дев’ятий раз поспіль очолила список найщасливіших країн світу.
Згідно зі звітом World Happiness Report 2026, країни Північної Європи продовжують лідирувати: Фінляндія утримує першу позицію, за нею йдуть Ісландія, Данія та Коста-Ріка. Швеція та Норвегія посіли 5-е та 6-е місця відповідно, а до десятки також увійшли Нідерланди, Ізраїль, Люксембург і Швейцарія. Вражаючим є прогрес Коста-Ріки, яка піднялась на 4-та позицію — це найвищий результат серед латиноамериканських країн за всю історію рейтингу.
Найнижчим у списку залишається Афганістан із 147-м місцем.
Аналізуючи зміни рівня щастя з періоду 2006-2010 до 2023-2025 років, помітно, що майже вдвічі більше країн (79) покращили свої показники, ніж тих, у кого рівень щастя знизився (41) серед 136 включених у рейтинг. Значне покращення спостерігається переважно в Центральній та Східній Європі, що свідчить про поступове вирівнювання добробуту всередині регіону.
Водночас великі зниження рівня щастя зафіксовані в регіонах, охоплених конфліктами або їх безпосередньою близькістю. Більшість економічно розвинених західних країн відчувають спад добробуту порівняно з 2005-2010 роками — значне падіння зафіксовано у п’ятнадцяти країнах, тоді як лише у чотирьох спостерігався помітний зріст.
Що стосується молоді до 25 років, країни регіону NANZ (США, Канада, Австралія та Нова Зеландія) займають у рейтингу щастя позиції від 122 до 133, що свідчить про зниження їхнього добробуту. Проте в інших регіонах світу молодь ставиться до свого життя значно позитивніше, ніж раніше, включно з абсолютними показниками і порівнянням із дорослими.
Наростання негативних емоцій характерне для всіх регіонів, проте серед молодих вони виникають рідше, крім регіону NANZ, де фіксується збільшення смутку. Тривожність серед молоді зросла, тоді як прояви гніву зменшилися і в молодіжній, і в старшій віковій групах. Позитивні емоції залишається домінуючими, трапляючись у два рази частіше за негативні — причому молодше покоління відчуває їх частіше, ніж люди старшого віку, окрім регіону NANZ, де ця різниця скоротилася.
Також досліджувалось, як використання соціальних мереж впливає на рівень щастя, за данності користування ними та задоволеності життям серед підлітків. Виявилось, що часові витрати на соціальні мережі не мають однозначного негативного впливу на суб’єктивне відчуття щастя. Проте тип активності в інтернеті відіграє важливу роль: пасивне прокручування стрічки (сёрфінг) і порівняння себе з іншими часто асоціюється з почуттям невдоволення, натомість активна взаємодія, спілкування та обмін інформацією можуть позитивно впливати на добробут молоді.
Результати дослідження підкреслюють необхідність диференційованого підходу до використання цифрових технологій, акцентуючи увагу на розвиток медіа-грамотності, психологічної підтримки та формування навичок критичного мислення серед школярів.
Також у звіті відзначається, що структурні чинники суспільства, такі як соціальна підтримка, рівень свободи прийняття життєвих рішень, стан довкілля та відчуття корупції, залишаються ключовими детермінантами рівня щастя. Країни, які вдало поєднують високий рівень соціального капіталу з ефективними інститутами, мають кращі показники добробуту.
Зокрема, підйом Коста-Ріки до 4-го місця пов’язують із посиленим соціальним захистом та заходам зі збереження навколишнього середовища, а стабільний успіх скандинавських країн обумовлений високою соціальною справедливістю, якістю медичних послуг та ефективною системою освіти.
Для України ж, яка посіла 111-те місце, основними викликами залишаються економічна нестабільність, вплив тривалої війни, проблеми з ментальним здоров’ям населення, особливо молоді, а також необхідність реформ у державному управлінні і соціальній сфері. Попри це, поступове покращення у Центральній та Східній Європі дає надію на поступову стабілізацію загального добробуту.
Таким чином, World Happiness Report 2026 не лише відображає поточний стан справ у глобальному вимірі, але й вказує на головні тренди та виклики для держав, суспільств і громад у їх прагненні підвищити якість життя і добробут як дорослих, так і молодого покоління.
