Швейцарія реалізує масштабний проєкт створення вічної рідкої батареї вартістю мільярди доларів. У місті Лауфенбург споруджують величезну проточну редокс-батарею, здатну забезпечувати електроенергією сотні тисяч домівок.
Ідея цієї інноваційної технології виникла ще в XIX столітті, її вдосконаленням пізніше займалися інженери NASA. Проте через популярність літій-іонних батарей проєкт довгий час не розвивався. Нині швейцарська компанія FlexBase інвестує в розробку 1,2–1,6 мільярда доларів, прагнучи вдихнути життя у цю технологію.
Основною особливістю редокс-батареї є застосування рідкого електроліту на водній основі, що не містить небезпечних твердих металів. Вона не схильна до загоряння, має просту утилізацію і завдяки спеціальній хімічній мембрані може багаторазово заряджатися та розряджатися без втрати ємності.
Для розміщення цього масштабного енергетичного пристрою будується велика підземна шахта глибиною 27 метрів. Запуск системи запланований на 2029 рік, і вона матиме потужність 2,1 ГВт·год. Цього вистачить для безперебійного живлення 210 тисяч домогосподарств протягом доби або для забезпечення електроенергією мільйона будинків у разі п’ятигодинного пікового відключення.
Розробка проточної редокс-батареї відкриває нові можливості для інтеграції відновлюваних джерел енергії у енергетичну мережу. Завдяки своїй довговічності та екологічності така система може стати ключовим елементом у боротьбі з кліматичними змінами, забезпечуючи стабільне зберігання енергії з сонячних і вітрових електростанцій навіть у періоди низького виробництва. Крім того, масштабний проєкт у Лауфенбурзі ставить за мету не лише енергозабезпечення, а й розширення потенціалу для виробництва зеленої енергії в Європі.
Інженери підкреслюють, що використання рідких електролітів мінімізує ризики, пов’язані з традиційними батареями, зокрема пожежі та токсичність, що значно покращує безпеку експлуатації. Велика ємність системи також дозволяє операторам гнучко управляти навантаженням у мережі, знижуючи вартість електроенергії для кінцевих споживачів та сприяючи децентралізації енергетики.
Варто зауважити, що подібні технології раніше залишалися переважно в лабораторних умовах через складність масштабування та високу вартість. Проте гігантські фінансові вливання FlexBase дозволять створити першу комерційну установку такого типу, яка може стати поштовхом для подальших інвестицій і розвитку мережецентричних систем зберігання енергії по всьому світу.
Цей проєкт привернув увагу не лише науковців і екологів, а й державних структур, світових корпорацій та інвесторів, що відзначають потенціал редокс-батарей в побудові більш стійкого і «зеленого» енергетичного майбутнього. Якщо випробування виявляться успішними, то вже у найближчі десятиліття інноваційні акумулятори такого типу можуть замінити традиційні літій-іонні батареї в багатьох сферах — від комунального електропостачання до промислової енергетики.
