На жаль, насильство є частиною людського буття, проявляючись у різних сферах життя – від шкіл і вулиць до, що найгірше, домівок, де його жертвами стають найбеззахисніші. Можливо, саме з домашнього насильства над дітьми й починається поширення агресії у світі.
Шкода фізичних покарань для розвитку дитини
Діти народжуються без готових моделей поведінки, тому вони вчаться, спостерігаючи за оточуючими. Не завжди ці приклади є позитивними. Фізичні покарання мають низку негативних наслідків:
- Закріплення агресії як норми. Дитина, яку регулярно карають фізично, засвоює, що насильство – це прийнятний спосіб вирішення проблем. У майбутньому вона сама може вдаватися до агресії, а створивши власну сім'ю, з високою ймовірністю буде застосовувати фізичні покарання до своїх дітей, створюючи замкнене коло насильства.
- Пригнічення психіки та посилення страху. Дитина починає асоціювати помилки з неминучим фізичним покаранням. Оскільки вона не завжди може чітко розрізнити правильну та неправильну поведінку, це може призвести до нерішучості, страху брати на себе ініціативу або робити вибір.
- Виникнення гніву та опору. Часті покарання викликають у дитини накопичення негативних емоцій щодо того, хто її карає. Це може спровокувати бажання діяти наперекір, робити щось таємно, щоб уникнути покарання.
- Загострення боротьби за владу. Дитина може сприймати покарання як спробу дорослого самоствердитися (що, на жаль, іноді відповідає дійсності). У відповідь вона може почати демонстративно порушувати правила, вступаючи у своєрідне "змагання".
- Руйнування довіри. Дитина природно шукає в дорослому опору, захисту та любові. Однак регулярні покарання заважають формуванню безумовно теплих стосунків, створюючи емоційні "гойдалки". Це особливо згубно для дітей, які вже пережили травми, наприклад, у стосунках з опікунами чи прийомними батьками.
- Заборона без пояснення. Фізичне покарання – це жорстке припинення будь-якої дискусії. Дитина розуміє, що так робити небезпечно, але не отримує чіткого уявлення про те, як діяти правильно.
Як реагувати на помилки дитини
Дітям зазвичай бракує не бажання поводитися добре, а знання правильних моделей поведінки. Тому головне завдання дорослого – постійно формувати ці моделі різними способами:
- Навчання комунікації. Важливо постійно спілкуватися з дитиною, пояснюючи, що за допомогою діалогу та ввічливості часто можна досягти бажаного, не порушуючи правил. Наприклад, краще попросити іграшку, ніж відбирати її.
- Створення стабільного емоційного середовища. Скандали та істерики дорослих негативно впливають на психіку дітей.
Наслідки та шляхи вирішення:
Нездатність дітей адекватно реагувати на складні ситуації може призвести до необдуманих вчинків. Важливо не лише створювати для дитини спокійне емоційне середовище, а й навчати її ефективно керувати своїми емоціями в різних обставинах.
Приклад для наслідування:
Дорослі повинні бути взірцем для дітей. Якщо ви очікуєте від дитини певних "правильних" дій, самі демонструйте їх. Наприклад, якщо дорослий вживає нецензурну лексику, марно сподіватися, що дитина не буде її використовувати.
Розуміння причинно-наслідкових зв'язків:
Дитина має усвідомити, що порушення правил часто тягне за собою неприємні наслідки. Наприклад, якщо дитина розлила воду, їй доведеться її витерти. Ідеально, якщо дорослий допоможе дитині це зробити, поєднуючи навчання причинно-наслідковим зв'язкам з власним прикладом. Якщо іграшка зламана, дитині доведеться деякий час обходитися без неї.
Аналіз ситуації після її завершення:
Після того, як неприємна ситуація минула, важливо спокійно обговорити її з дитиною. Слід проговорити, що сталося, чому це сталося, і як можна було б діяти краще наступного разу.
Юридичні наслідки фізичних покарань:
Важливо розуміти, що будь-яке фізичне покарання (удар, штовхання тощо) може бути розцінене законом як насильство. Навіть якщо дорослий вважає свої дії "виховними", суд буде враховувати сам факт фізичного впливу та ступінь завданої шкоди. Хоча в законодавстві немає окремих статей за "фізичне покарання", існують статті за домашнє насильство. Відповідальність за такі дії може бути адміністративною або кримінальною.
Адміністративна відповідальність:
Вона застосовується за фізичні дії без тілесних ушкоджень (наприклад, ляпаси, штовхання), а також за психологічний тиск, погрози тощо. За це передбачається штраф від 510 до 1200 гривень, або громадські роботи від 40 до 50 годин, або адміністративний арешт від 2 до 10 діб.
Кримінальна відповідальність:
Настає у випадках систематичного застосування насильства, що спричиняє страждання або шкоду. Покарання може включати громадські роботи, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років.
Куди звертатися за допомогою:
Якщо ви стали свідком насильства щодо дитини, ви можете звернутися до:
- Поліції (зателефонувати 102);
- Служби у справах дітей;
- Національної дитячої гарячої лінії: 0-800-500-225;
- Національної гарячої лінії з протидії домашньому насильству: 116-123 або 0-800-500-335;
- Системи надання безоплатної правничої допомоги: 0-800-213-103.
