У Велику суботу у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулася церемонія запалення благодатного вогню. Цей священний вогонь виник у кувуклії — невеликій каплиці над місцем поховання Ісуса, під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла III, як це традиційно відбувається щороку напередодні Великодня за юліанським і новоюліанським календарями. Поява вогню супроводжувалася бурхливими оплесками приблизно тисячі присутніх у храмі, яким патріарх передав святиню після завершення обряду. Віруючі запалили від благодатного вогню свічки, здебільшого у зв’язках по 33 штуки на честь віку Христа, а потім поділилися святинею з сотнями християн, котрі зібралися поза храмом. У православній традиції з благодатним вогнем пов’язана відома легенда: вважається, що його щорічне сходження є знаком Божої милості, а якщо одного року вогонь не з’явиться, це буде розцінюватися як передвісник великих потрясінь і кінця світу.
Церемонія Благодатного вогню є одним із найбільш значущих і хвилюючих моментів пасхального богослужіння для православних християн у всьому світі. Вогонь, який з’являється без жодного видимого зовнішнього джерела запалювання, сприймається як чудо, що підтверджує живу присутність Божу і воскресіння Ісуса Христа. Після отримання вогню у храмі Гробу Господнього він нерідко поширюється серед інших християнських церков, як у самій Ізраїльській державі, так і далеко за її межами.
У багатьох країнах, особливо у Східній Європі та на Балканах, Благодатний вогонь отримують через спеціальні делегації, які доправляють його до монастирів, народних храмів і навіть приватних осель. Цей обряд символізує єдність всієї християнської спільноти, незалежно від кордонів і конфесійних відмінностей. Благодатний вогонь часто використовують для запалення пасхальних свічок, лампад та інших ритуальних предметів, а також як символічне джерело світла, що відганяє темряву гріха та смерті.
Крім релігійного значення, подія зійдення Благодатного вогню привертає увагу паломників і туристів, які спеціально прибувають до Єрусалиму, щоб бути свідками цього дива. Інтенсивна духовна атмосфера, що панує у храмі Гробу Господнього у ці дні, а також величний обряд запалення вогню, створюють незабутнє враження, яке залишає глибокий слід у серцях усіх присутніх.
Історично традиція сходження Благодатного вогню сягає кількох століть і має глибоке коріння у візантійському обряді. Протягом часу церемонія зазнавала змін, проте основна ідея запалення вогню у священному місці та його подальше поширення серед віруючих залишилася незмінною. Незважаючи на скептиків та різні наукові спроби пояснити феномен, для більшості православних християн цей вогонь залишається живим символом величі і дива Воскресіння Христового.
