Вони частіше вважають, що мають знання в неіснуючих сферах – власні розумові здібності вони схильні переоцінювати швидше, ніж недооцінювати.
Про те, що заможні люди мають завищену думку про свій розум, повідомили дослідники з міжнародної команди (Університетський коледж Лондона та Австралійський католицький університет).
«Заможні люди більш схильні перебільшувати свої розумові здібності у порівнянні з менш забезпеченими», – зазначили ці науковці.
Автори дослідження посилаються на результати проведеного експерименту. Учасників, чоловіків і жінок, просили оцінити рівень знань з 16 різних математичних тем. Вони могли виставити оцінку від 1 до 5, де 1 означало «ніколи не чув про це», а 5 – «добре знаю і розумію концепцію».
При цьому учасникам не розповіли, що деякі теми, які вони мали оцінити, насправді є вигаданими і не існують у дійсності. В підсумку виявилося, що заможні люди частіше ставили високі оцінки своїй обізнаності з цих вигаданих тем.
Дослідники зауважують, що така тенденція перебільшувати свої знання і здатності може допомагати досягати багатства, адже це дає змогу розраховувати на більші винагороди за свої можливості.
Цей психологічний феномен, який можна визначити як когнітивне упередження, проявляється у вигляді завищеної впевненості в собі, що іноді призводить до прийняття більш ризикованих рішень та активнішої участі в підприємницькій діяльності. Особливо це помітно серед тих, хто має значні матеріальні ресурси, оскільки впевненість у власних знаннях часто підживлює прагнення інвестувати у нові проєкти, навіть коли відсутні глибокі спеціальні знання.
Водночас, така надмірна віра у власні здібності може створювати і певні перешкоди. Наприклад, переоцінка власного розуміння тематики іноді призводить до ігнорування важливих деталей, відмови від консультацій з експертами або недостатньої перевірки інформації. Проте для багатьох ця впевненість виступає рушійною силою, що допомагає долати сумніви та активно впроваджувати інновації.
Дана особливість поведінки вченими розглядається також як якесь соціальне явище, що формує специфічний стиль прийняття рішень серед заможних верств населення. Вони частіше проявляють схильність до оптимістичних припущень про себе, що в свою чергу підтримується соціальним оточенням, де впевненість у власних силах цінується як один із ключових факторів успіху.
Варто зазначити, що деякі теорії вказують на те, що надмірна віра в інтелектуальні можливості є не лише особистісною характеристикою, а й адаптивним механізмом виживання в умовах конкурентної економіки. Такі індивіди мають більше шансів на швидке досягнення високих позицій і матеріального добробуту.
Отже, розуміння даного феномену має важливе значення не лише для психології і соціології, але й для бізнес-стратегії, оскільки воно дозволяє краще прогнозувати поведінку лідерів і потенційних підприємців, а також розробляти більш ефективні підходи до розвитку їхніх здібностей і корекції надмірної впевненості.
