Опублікований у п'ятницю проект Енергетичної стратегії Росії на період до 2035 року вже викликав широку хвилю відгуків у зарубіжній пресі.
Інтерес до нього продовжує наростати у зв'язку з зазначеними цим документом цілями, реалізація яких здатна суттєво змінити розміщення сил у світовій економіці.
Найбільшу увагу європейців викликають два пункти російської стратегії: По-перше, росіяни заявляють необхідність диверсифікації свого нафтового експорту, який збираються здійснити за рахунок розширення поставок нафти в Азію. З цією метою буде розширюватися експорт нафти зі східного Сибіру, зокрема через Тихий океан. Усе це планується здійснити у межах концепції рівноваги постачання нафти між західним і східним споживачами. Передбачено, що до 2035 року такі постачання подвоїться та становитимуть 23%. Одночасно питома вага газу, що поставляється в азіатському напрямку, зросте з 8 до 31%. Європейці зазначають, що стратегія виглядає цілком реалістичною з огляду на вже зроблені росіянами кроки у напрямі освоєння азіатського ринку. Лише минулого року експорт нафти до Азії досяг 16% від загальних зовнішніх поставок Росією. Зрозуміло, європейські ринки залишаються привабливими для енергетиків Росії, але вже в 2015 році постачання нафти на них становитимуть лише 95% від обсягів 2010 року. По-друге, стратегією визначено скорочення частки, так званої частки «важкої нафти» в загальному обсязі постачання з нинішніх 57 млн. до 20 млн. тонн у 2035 році, з одночасним збільшенням експорту вже готового палива для двигунів внутрішнього згоряння з 44 млн. до 58 млн. Тонн. Такий перерозподіл може обернутися для Європи серйозними фінансовими труднощами та ще однією, на цей раз, нерозв'язною проблемою при реалізації Лісабонської стратегії.
