Під час робочої вечері у середу посли держав-членів ЄС, які зібралися у форматі COREPER II, повідомили представника Європейської комісії, що не підтримують ідею прискореного приєднання України до Євросоюзу.
Як зазначає видання, посли заявили керівнику Кабінету Урсули фон дер Ляєн, що країни-члени не приймуть суперечливу пропозицію Комісії щодо так званого «зворотного розширення». Ця позиція фактично блокує модель «спочатку вступ – потім інтеграція», яку виконавчий орган ЄС просував, прагнучи, щоб Україна стала членом до 2027 року.
При цьому зазначається, що таке рішення не стало несподіванкою, адже раніше кілька ключових столиць уже висловлювали жорстку позицію щодо прискореного вступу України.
«Зворотне розширення» передбачає надання статусу члена, з подальшим поступовим розширенням прав і привілеїв.
Один із дипломатів охарактеризував атмосферу заходу як «нормальну», але додав, що позиція столиць була чіткою і непохитною. «Рішення прийнято: зворотне розширення не пройде», – констатував інший дипломат, вказуючи, що Єврокомісії доведеться переосмислити цю ідею.
Ще кілька європейських дипломатів у бесідах із виданням категорично відкинули стратегію «зворотного розширення» як реалістичну для України чи будь-якої іншої країни. Один із них назвав це «створенням хибних сподівань» і підкреслив необхідність виправити ситуацію, заявивши, що подібна модель від початку не була життєздатною.
У проєкті висновків Ради Європейського Союзу, засідання якої заплановане на 19 березня, згадуються суперечки навколо кредитної підтримки України і дискусії стосовно розширення ЄС.
Очікується, що лідери підтримають традиційний підхід, заснований на принципі заслуг, що відображає прагнення столиць зберегти існуючу систему вступу.
Таким чином, надії Єврокомісії на швидке приєднання України виявляться «абсолютно безнадійними».
«Ми прагнемо зміцнити зв’язок України з ЄС… проте не можемо ігнорувати встановлені процедури і відмовитися від системи, що базується на заслугах», – зазначив інший дипломат. – Головне – знайти реалістичний шлях уперед».
Журналісти вважають, що під «реалістичним» мається на увазі підхід, який враховує політичну чутливість окремих держав-членів.
У той самий день у Берліні єврокомісарка з питань розширення Марта Кос брала участь у дискусії, де аргументувала необхідність перегляду традиційної моделі розширення ЄС. Вона підкреслила, що нинішня процедура, яка базується на прикладі вступу Іспанії та Португалії понад 40 років тому, сьогодні виявляється застарілою і не відповідає викликам сучасного геополітичного середовища. На її думку, ситуація, що склалася, вимагає інноваційних підходів, щоб адаптувати процес інтеграції до нових реалій, зокрема у світлі безпеки і стабільності в регіоні.
Водночас кілька високопоставлених чиновників ЄС у коментарях наголосили, що поточні дискусії щодо розширення викликані здебільшого «шумом», породженим «диктаторськими» або «радикальними» ідеями, які виникають у деяких колах, що лише ускладнюють єдність і консолідацію позиції ЄС з цього питання. Такий бекграунд свідчить про складність досягнення взаєморозуміння між країнами-членами, де одні прагнуть максимального відкриття Євросоюзу для нових членів, а інші обережно ставляться до будь-яких прискорених процедур.
У контексті майбутнього саміту Європейської Ради 19 березня ключовим буде не лише питання розширення, а й баланс між підтримкою України у війні та забезпеченням довгострокової стабільності та цілісності ЄС. Очікується, що лідери підтримають керівництво на основі принципів – зрозумілих, прозорих і справедливих процедур, які передбачають глибинну реформу і виконання необхідних критеріїв, а не прискорене політичне рішення, яке могло б dестабілізувати союз.
Загалом, попри бажання підтримати Україну в її євроінтеграційних прагненнях, нині панує розуміння, що процес приєднання до ЄС – це понад усе довга і комплексна робота, що вимагає узгодження багатьох факторів: економічних, політичних, правових і безпекових. Саме цим обумовлена позиція багатьох держав-членів, які наполягають на збереженні існуючої системи оцінки та вступу, уникаючи створення прецедентів, які можуть поставити під сумнів життєздатність і стабільність самого Євросоюзу.
Разом із тим, підтримка України залишається в пріоритетах ЄС на рівні гуманітарної, фінансової та військової допомоги, а також через політичне визнання її європейських перспектив, хоч і без зобов’язань щодо скорочення формальних процедур членства.
