Зв'язок між матір'ю та дитиною дуже тісний. Тому якщо вона не підтримується у перший рік його життя, дитина може отримати різні фізичні та психічні порушення. Про це повідомляє відомий педіатр Америки Вільям Сірс. Він не засуджує матусь, які прикладають двох та трирічних малюків до грудей.
Краще годувати грудьми до такого пізнього терміну, ніж не звертати уваги на дитину. Крім, звичайно, ситуацій, коли мама не годує дитину грудьми, тому що у неї немає молока.
Саме тоді педіатр рекомендує інший тілесний контакт. Брати дитину на руки, користуватися слінгом, а не візком, практикувати спільний сон. Діти мають відчувати присутність мами, її тепло. І це не означає, що діти виростуть матусиними синочками або доньками. Для виховання самостійності вистачить часу з надлишком. Дитина повинна завжди відчувати близькість з батьками, особливо в такому ранньому віці. Емоційний зв'язок буде лише міцнішим, ніж тісніше фізичний контакт.
За таку політику виступають такі міжнародні організації, як ЮНІСЕФ та ВООЗ. У Бельгії в пологових будинках сприятливо ставляться до жінок, які годують груддю. Дитину залишають із мамою у палаті на весь час. В Індії та Африці не засуджують жінок, які оголюють груди на вулиці, щоб нагодувати зголоднілого малюка. Адже жінка не відпускає його з рук весь день.
Отже, виникає дилема. Що краще: засоби цивілізації європейських жінок, які годують дітей штучними сумішами з пляшок, возять у візках та кладуть спати в окремі ліжечка та навіть окремі кімнати? Або індійська мати, яка проводить весь час з дитиною, яка не має таких новомодних штучок?
